Попович Трофим Иванович (1887) — различия между версиями

м (Биография)
(Метка: formularedit)
Строка 2: Строка 2:
 
|дата рождения=1887
 
|дата рождения=1887
 
|место рождения=с. Тисколунги, Чернянский р-н, Молдавская АССР
 
|место рождения=с. Тисколунги, Чернянский р-н, Молдавская АССР
 +
|национальность=Українець
 
|пол=мужчина
 
|пол=мужчина
 +
|архивное дело=20084 - УСБУ в Одесской обл.
 +
|источники данных=БД "Жертвы политического террора в СССР"; Сведения Одесского академического центра (Украина)
 
|осуждение 1=15.03.1938
 
|осуждение 1=15.03.1938
 
|приговор 1=ВМН
 
|приговор 1=ВМН
|архивное дело=20084 - УСБУ в Одесской обл.
+
|статус=отредактирован пользователем
|источники данных=БД "Жертвы политического террора в СССР"; Сведения Одесского академического центра (Украина)
 
 
}}
 
}}
  
Строка 13: Строка 15:
 
[[Категория:Украина]]
 
[[Категория:Украина]]
  
==Биография==Це мій прадід.Репресували за те, що мав прес (два камені) на якому робив олію односельцям, мав корову і коня. Його забрали, прийшовши о другій ночі три чоловіки, сказали зібрати сяк-так торбину, і вивели з хати. Його дружина залишилася з чотирма дітьми і за ту, страшну ніч, до ранку внеї випало більше половини зубів, а невдовзі всі... Забрали прадіда в листопаді, а розстріляли тут пишуть в березні... Прабабуся два роки возила передачки в Одесу (200км), збираючи харчі від чотирьох дітей. Два роки... А Діда вже не було... Потім їй сказали не возити, і слова більше! Прабабця прлжила 93 роки! Померла в 1986році, так і не знаючи, що сталося з чоловіком. Завжди думала, що його відправили до Сибіру, і чекала... Два її сина воювали у ВВв, один загинув у бою, а другий дійшов до Берліну, був контужений, ранений 10 травня, повернувся в село і прожив до 1982року. Ще син і донька -моя бабуся прожили довгий вік. Отже у прадіда народилося 6 внуків (втому числя моя мама), 9 правнуків і поки що 8 праправнуків. Ось така біографія...
+
==Биография==Це мій прадід. Репресували за те, що мав прес (два камені) на якому робив олію односельцям, мав корову і коня. Його забрали, прийшовши о другій ночі, три чоловіки, сказали зібрати сяк-так торбину, і вивели з хати. Його дружина залишилася з чотирма дітьми і за ту, страшну ніч, доранку в неї випали більше половини зубів, а невдовзі всі... Забрали прадіда в листопаді, а розстріляли, тут пишуть, в березні... Прабабуся два роки возила передачки в Одесу (200км), збираючи харчі від чотирьох дітей. Два роки... А Діда вже не було... Потім їй сказали не возити, і ні слова більше! Прабабця прожила 93 роки! Померла в 1986році, так і не дізнавшись, що сталося з чоловіком. Завжди думала, що його відправили до Сибіру, і чекала... Два її сина воювали у ВВв, один загинув у бою, а другий дійшов до Берліну, був контужений, поранений 10 травня, повернувся в село і прожив до 1982року. Ще син і донька - моя бабуся, вони прожили довгий вік. Отже: у прадіда народилося 6 онуків (в тому числя моя мама), 9 правнуків і поки що 8 праправнуків. Ось така біографія...

Версия 00:35, 12 февраля 2020

Формуляр отредактирован пользователем, данные не подтверждены документально и нуждаются в проверке.

  • Дата рождения: 1887 г.
  • Место рождения: с. Тисколунги, Чернянский р-н, Молдавская АССР
  • Пол: мужчина
  • Национальность: Українець

  • Осуждение: 15 марта 1938 г.
  • Приговор: ВМН

  • Архивное дело: 20084 - УСБУ в Одесской обл.
  • Источники данных: БД "Жертвы политического террора в СССР"; Сведения Одесского академического центра (Украина)

==Биография==Це мій прадід. Репресували за те, що мав прес (два камені) на якому робив олію односельцям, мав корову і коня. Його забрали, прийшовши о другій ночі, три чоловіки, сказали зібрати сяк-так торбину, і вивели з хати. Його дружина залишилася з чотирма дітьми і за ту, страшну ніч, доранку в неї випали більше половини зубів, а невдовзі всі... Забрали прадіда в листопаді, а розстріляли, тут пишуть, в березні... Прабабуся два роки возила передачки в Одесу (200км), збираючи харчі від чотирьох дітей. Два роки... А Діда вже не було... Потім їй сказали не возити, і ні слова більше! Прабабця прожила 93 роки! Померла в 1986році, так і не дізнавшись, що сталося з чоловіком. Завжди думала, що його відправили до Сибіру, і чекала... Два її сина воювали у ВВв, один загинув у бою, а другий дійшов до Берліну, був контужений, поранений 10 травня, повернувся в село і прожив до 1982року. Ще син і донька - моя бабуся, вони прожили довгий вік. Отже: у прадіда народилося 6 онуків (в тому числя моя мама), 9 правнуків і поки що 8 праправнуків. Ось така біографія...