Попович Трофим Иванович (1887) — различия между версиями
OL Robot (обсуждение | вклад) (Добавление "географической" категории.) |
Switlana (обсуждение | вклад) м (→Биография) |
||
| Строка 13: | Строка 13: | ||
[[Категория:Украина]] | [[Категория:Украина]] | ||
| − | ==Биография== | + | ==Биография==Це мій прадід.Репресували за те, що мав прес (два камені) на якому робив олію односельцям, мав корову і коня. Його забрали, прийшовши о другій ночі три чоловіки, сказали зібрати сяк-так торбину, і вивели з хати. Його дружина залишилася з чотирма дітьми і за ту, страшну ніч, до ранку внеї випало більше половини зубів, а невдовзі всі... Забрали прадіда в листопаді, а розстріляли тут пишуть в березні... Прабабуся два роки возила передачки в Одесу (200км), збираючи харчі від чотирьох дітей. Два роки... А Діда вже не було... Потім їй сказали не возити, і слова більше! Прабабця прлжила 93 роки! Померла в 1986році, так і не знаючи, що сталося з чоловіком. Завжди думала, що його відправили до Сибіру, і чекала... Два її сина воювали у ВВв, один загинув у бою, а другий дійшов до Берліну, був контужений, ранений 10 травня, повернувся в село і прожив до 1982року. Ще син і донька -моя бабуся прожили довгий вік. Отже у прадіда народилося 6 внуків (втому числя моя мама), 9 правнуків і поки що 8 праправнуків. Ось така біографія... |
Версия 22:01, 11 февраля 2020
- Дата рождения: 1887 г.
- Место рождения: с. Тисколунги, Чернянский р-н, Молдавская АССР
- Пол: мужчина
- Осуждение: 15 марта 1938 г.
- Приговор: ВМН
- Архивное дело: 20084 - УСБУ в Одесской обл.
- Источники данных: БД "Жертвы политического террора в СССР"; Сведения Одесского академического центра (Украина)
==Биография==Це мій прадід.Репресували за те, що мав прес (два камені) на якому робив олію односельцям, мав корову і коня. Його забрали, прийшовши о другій ночі три чоловіки, сказали зібрати сяк-так торбину, і вивели з хати. Його дружина залишилася з чотирма дітьми і за ту, страшну ніч, до ранку внеї випало більше половини зубів, а невдовзі всі... Забрали прадіда в листопаді, а розстріляли тут пишуть в березні... Прабабуся два роки возила передачки в Одесу (200км), збираючи харчі від чотирьох дітей. Два роки... А Діда вже не було... Потім їй сказали не возити, і слова більше! Прабабця прлжила 93 роки! Померла в 1986році, так і не знаючи, що сталося з чоловіком. Завжди думала, що його відправили до Сибіру, і чекала... Два її сина воювали у ВВв, один загинув у бою, а другий дійшов до Берліну, був контужений, ранений 10 травня, повернувся в село і прожив до 1982року. Ще син і донька -моя бабуся прожили довгий вік. Отже у прадіда народилося 6 внуків (втому числя моя мама), 9 правнуків і поки що 8 праправнуків. Ось така біографія...