Колесник Симон — различия между версиями

м (Catherine m переименовала страницу Колісника Симона в Колесника Симона без оставления перенаправления)
(Метка: formularedit)
Строка 1: Строка 1:
 
{{Шаблон:Формуляр
 
{{Шаблон:Формуляр
|вік=невідомий
+
|пол=мужчина
|громадянство (підданство)=СРСР
+
|источники данных=родственники
|соціальне походження=з селян
+
|приговор 1=раскулачивание
|місце проживання=Село Пустовіти, Миронівський район, Київська область
 
|стать=чоловік
 
|місце смерті=Соловки
 
|джерела даних=Пустовійтам — 400 років / Автор тексту Микола Капля, Упорядник Сергій Гальченко, Історичні та краєзнавчі матеріали зібрали Надія Желізна і Роман Нестеров, Літературний редактор Роксана Горбовець, Дизайн та Макет Віктор Кудляк, Фото І. А. Савицького та В. М. Лисенка. — Віддруковано в АТ «Миронівська друкарня», 2000. — (Художньо-краєзнавче видання), c.11
 
|статус=Змінено користувачем
 
 
}}
 
}}
  
[[Категорія:Відкритий список]]
 
[[Категорія:Створено користувачем]]
 
  
==Біографія==
+
==Биография==
  
 
В числі перших в селі розкуркулили Симона Колісника. Люди пригадують: до оселі Симона прийшли комуністи, його відравили на Соловки, а сімох дітей і дружину вигнали з хати просто на вулицю. Невдовзі дружина померла з голоду, дітей же добрі люди порозбирали по хатах. На щастя, вони вижили й згодом розбрелися по світу.
 
В числі перших в селі розкуркулили Симона Колісника. Люди пригадують: до оселі Симона прийшли комуністи, його відравили на Соловки, а сімох дітей і дружину вигнали з хати просто на вулицю. Невдовзі дружина померла з голоду, дітей же добрі люди порозбирали по хатах. На щастя, вони вижили й згодом розбрелися по світу.

Версия 09:43, 31 октября 2023

  • Дата рождения:
  • Пол: мужчина

  • Приговор: раскулачивание

  • Источники данных: родственники

Биография

В числі перших в селі розкуркулили Симона Колісника. Люди пригадують: до оселі Симона прийшли комуністи, його відравили на Соловки, а сімох дітей і дружину вигнали з хати просто на вулицю. Невдовзі дружина померла з голоду, дітей же добрі люди порозбирали по хатах. На щастя, вони вижили й згодом розбрелися по світу.

Син Симона, Григорій Симонович Колісник, приїздив у село та довго ходив по рідному кутку - Терешківці.

P.S. Помилка при створенні "Колісника Симона", має бути "Колісник Симон"