Ткачук Иван Васильевич (1891) — различия между версиями

 
(Добавление категории Украина)
 
(не показано 5 промежуточных версий 2 участников)
Строка 1: Строка 1:
 
 
 
{{Шаблон:Формуляр
 
{{Шаблон:Формуляр
|фото=
 
|варианты ФИО=
 
 
|дата рождения=1891
 
|дата рождения=1891
|год рождения=
 
 
|место рождения=Украина, с. Пьядики, Прикарпатье
 
|место рождения=Украина, с. Пьядики, Прикарпатье
|пол=
+
|пол=мужчина
|возраст=
 
 
|национальность=украинец
 
|национальность=украинец
|гражданство (подданство)=
 
|социальное происхождение=
 
 
|образование=среднее
 
|образование=среднее
 
|профессия / место работы=писатель, прозаик, редактор ряда газет и журналов
 
|профессия / место работы=писатель, прозаик, редактор ряда газет и журналов
 
|место проживания=Украина, г. Харьков
 
|место проживания=Украина, г. Харьков
 
|партийность=б/п
 
|партийность=б/п
|где и кем арестован 1=
+
|дата смерти=1948
|мера пресечения 1=
+
|источники данных=БД "Жертвы политического террора в СССР"; База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)
 
|дата ареста 1=07.12.1933
 
|дата ареста 1=07.12.1933
|обвинение 1=
 
 
|осуждение 1=26.02.1934
 
|осуждение 1=26.02.1934
 
|осудивший орган 1=ОСО при ГПУ
 
|осудивший орган 1=ОСО при ГПУ
|статья 1=
+
|дата реабилитации 1=17.04.1957
|приговор 1=
+
|приговор 1=5 лет ТИЛ и 3 г. за побег, освобожден 1939
|место отбывания 1=
+
|социальное происхождение=из крестьян
|где и кем арестован 2=
+
|мера пресечения 1=арестован
|мера пресечения 2=
+
|примечание=Бежал из лагеря _07.01.1936_, был пойман и приговорен лагерным судом еще к 3 годам. Вернулся на Украину после Великой отечественной войны тяжело больным и поселился во Львове.
|дата ареста 2=
 
|обвинение 2=
 
|осуждение 2=
 
|осудивший орган 2=
 
|статья 2=
 
|приговор 2=
 
|место отбывания 2=
 
|где и кем арестован 3=
 
|мера пресечения 3=
 
|дата ареста 3=
 
|обвинение 3=
 
|осуждение 3=
 
|осудивший орган 3=
 
|статья 3=
 
|приговор 3=
 
|место отбывания 3=
 
|расстрел=
 
|дата смерти=
 
|год смерти=
 
|место смерти=
 
|место захоронения=
 
|реабилитация=17.04.1957
 
|реабилитирующий орган=
 
|основания реабилитации=
 
|архивное дело=
 
|источники данных=БД "Жертвы политического террора в СССР"; База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)
 
 
}}
 
}}
  
[[Категория:БД "Жертвы политического террора в СССР"]]
+
[[Категория:Жертвы политического террора в СССР (База данных)]]
[[Категория:База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)]]
+
[[Категория:Жертвы репрессий в Харьковской обл. (База данных)]]
 +
[[Категория:Украина]]
 +
[[Категория:Открытый список]]
 +
 
 +
==Биография==
 +
Ткачук Іван Васильович народився 25 вересня 1891 р. в прикарпатському селі П'ядики неподалік Коломиї. Навчався в Коломийській гімназії. Під час революційної хурделиці брав участь у поході Радянської Армії на західноукраїнські землі.
 +
 
 +
Оселившись після громадянської війни в Харкові, працював редактором ряду газет і журналів, писав оповідання, повісті. Окремими книжками вийшли збірки оповідань та нарисів «Помста» (1927), «Смерекові шуми» (1929), «Безробітний», «На вкраденій землі», «Незакінчений лист», «Українці за океаном» (1930), «Над Збручем», «Страйк» (1931), в яких повідано про життя трудового люду Західної України. Належав до літературної організації «Західна Україна». Як письменник тяжів до публіцистичної загостреності художньої оповіді.
 +
Заарештований органами ДПУ 7 грудня 1933 р. в Харкові. Звинувачення йому було пред'явлене традиційне для тих днів: приналежність до Української військової організації. А конкретніше: «займався підготовкою кадрів для УВО, а також взяв на себе безпосереднє завдання по підготовці теракту над Постишевим».
 +
 
 +
Засуджений «особливою трійкою» при ДПУ 26 лютого 1934 р. на п'ять років позбавлення волі у «виправно-трудових таборах, без обмеження в правах». 7 січня 1936 р. він утік із табору. Але був впійманий і засуджений табірним судом додатково до основного строку ще на три роки.
 +
Іван Ткачук — один із небагатьох сталінських бранців, хто пережив усі концтабірні тортури. Після Великої Вітчизняної війни тяжко хворим повернувся на Україну і оселився у Львові. Пробував продовжувати літературну творчість, працював над романом «Розбиті кордони», але не встиг його завершити, бо помер 9 жовтня 1948 р.
 +
 
 +
17 квітня 1957 р. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР ухвалила: «Постанову судової Трійки при Колегії ДПУ УРСР від 26.11.1934 року щодо Ткачука Івана Васильовича скасувати, а справу щодо нього переведенням закрити за відсутністю в його діях складу злочину».
  
==История==
+
Іван Ткачук реабілітований після смерті.
  
 +
Источник: [http://ukrlife.org/main/evshan/martyrolog_t.htm ukrlife.org]

Текущая версия на 12:47, 29 ноября 2018

  • Дата рождения: 1891 г.
  • Место рождения: Украина, с. Пьядики, Прикарпатье
  • Пол: мужчина
  • Национальность: украинец
  • Социальное происхождение: из крестьян
  • Образование: среднее
  • Профессия / место работы: писатель, прозаик, редактор ряда газет и журналов
  • Место проживания: Украина, г. Харьков
  • Партийность: б/п
  • Дата смерти: 1948 г.

  • Мера пресечения: арестован
  • Дата ареста: 7 декабря 1933 г.
  • Осуждение: 26 февраля 1934 г.
  • Осудивший орган: ОСО при ГПУ
  • Приговор: 5 лет ТИЛ и 3 г. за побег, освобожден 1939
  • Дата реабилитации: 17 апреля 1957 г.

  • Источники данных: БД "Жертвы политического террора в СССР"; База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)
  • Примечание: Бежал из лагеря _07.01.1936_, был пойман и приговорен лагерным судом еще к 3 годам. Вернулся на Украину после Великой отечественной войны тяжело больным и поселился во Львове.

Биография

Ткачук Іван Васильович народився 25 вересня 1891 р. в прикарпатському селі П'ядики неподалік Коломиї. Навчався в Коломийській гімназії. Під час революційної хурделиці брав участь у поході Радянської Армії на західноукраїнські землі.

Оселившись після громадянської війни в Харкові, працював редактором ряду газет і журналів, писав оповідання, повісті. Окремими книжками вийшли збірки оповідань та нарисів «Помста» (1927), «Смерекові шуми» (1929), «Безробітний», «На вкраденій землі», «Незакінчений лист», «Українці за океаном» (1930), «Над Збручем», «Страйк» (1931), в яких повідано про життя трудового люду Західної України. Належав до літературної організації «Західна Україна». Як письменник тяжів до публіцистичної загостреності художньої оповіді. Заарештований органами ДПУ 7 грудня 1933 р. в Харкові. Звинувачення йому було пред'явлене традиційне для тих днів: приналежність до Української військової організації. А конкретніше: «займався підготовкою кадрів для УВО, а також взяв на себе безпосереднє завдання по підготовці теракту над Постишевим».

Засуджений «особливою трійкою» при ДПУ 26 лютого 1934 р. на п'ять років позбавлення волі у «виправно-трудових таборах, без обмеження в правах». 7 січня 1936 р. він утік із табору. Але був впійманий і засуджений табірним судом додатково до основного строку ще на три роки. Іван Ткачук — один із небагатьох сталінських бранців, хто пережив усі концтабірні тортури. Після Великої Вітчизняної війни тяжко хворим повернувся на Україну і оселився у Львові. Пробував продовжувати літературну творчість, працював над романом «Розбиті кордони», але не встиг його завершити, бо помер 9 жовтня 1948 р.

17 квітня 1957 р. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР ухвалила: «Постанову судової Трійки при Колегії ДПУ УРСР від 26.11.1934 року щодо Ткачука Івана Васильовича скасувати, а справу щодо нього переведенням закрити за відсутністю в його діях складу злочину».

Іван Ткачук реабілітований після смерті.

Источник: ukrlife.org