Ткачук Иван Васильевич (1891) — различия между версиями
OL Robot (обсуждение | вклад) (Загрузка данных) |
|||
| Строка 14: | Строка 14: | ||
|осудивший орган 1=ОСО при ГПУ | |осудивший орган 1=ОСО при ГПУ | ||
|дата реабилитации 1=17.04.1957 | |дата реабилитации 1=17.04.1957 | ||
| + | |приговор 1=5 лет ТИЛ и 3 г. за побег, освобожден 1939 | ||
}} | }} | ||
| + | |||
[[Категория:БД "Жертвы политического террора в СССР"]] | [[Категория:БД "Жертвы политического террора в СССР"]] | ||
[[Категория:База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)]] | [[Категория:База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)]] | ||
[[Категория:Открытый список]] | [[Категория:Открытый список]] | ||
| − | |||
| − | |||
==Биография== | ==Биография== | ||
Ткачук Іван Васильович народився 25 вересня 1891 р. в прикарпатському селі П'ядики неподалік Коломиї. Навчався в Коломийській гімназії. Під час революційної хурделиці брав участь у поході Радянської Армії на західноукраїнські землі. | Ткачук Іван Васильович народився 25 вересня 1891 р. в прикарпатському селі П'ядики неподалік Коломиї. Навчався в Коломийській гімназії. Під час революційної хурделиці брав участь у поході Радянської Армії на західноукраїнські землі. | ||
Версия 08:54, 11 декабря 2016
- Дата рождения: 1891 г.
- Место рождения: Украина, с. Пьядики, Прикарпатье
- Пол: мужчина
- Национальность: украинец
- Образование: среднее
- Профессия / место работы: писатель, прозаик, редактор ряда газет и журналов
- Место проживания: Украина, г. Харьков
- Партийность: б/п
- Дата смерти: 1948 г.
- Дата ареста: 7 декабря 1933 г.
- Осуждение: 26 февраля 1934 г.
- Осудивший орган: ОСО при ГПУ
- Приговор: 5 лет ТИЛ и 3 г. за побег, освобожден 1939
- Дата реабилитации: 17 апреля 1957 г.
- Источники данных: БД "Жертвы политического террора в СССР"; База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)
Биография
Ткачук Іван Васильович народився 25 вересня 1891 р. в прикарпатському селі П'ядики неподалік Коломиї. Навчався в Коломийській гімназії. Під час революційної хурделиці брав участь у поході Радянської Армії на західноукраїнські землі.
Оселившись після громадянської війни в Харкові, працював редактором ряду газет і журналів, писав оповідання, повісті. Окремими книжками вийшли збірки оповідань та нарисів «Помста» (1927), «Смерекові шуми» (1929), «Безробітний», «На вкраденій землі», «Незакінчений лист», «Українці за океаном» (1930), «Над Збручем», «Страйк» (1931), в яких повідано про життя трудового люду Західної України. Належав до літературної організації «Західна Україна». Як письменник тяжів до публіцистичної загостреності художньої оповіді. Заарештований органами ДПУ 7 грудня 1933 р. в Харкові. Звинувачення йому було пред'явлене традиційне для тих днів: приналежність до Української військової організації. А конкретніше: «займався підготовкою кадрів для УВО, а також взяв на себе безпосереднє завдання по підготовці теракту над Постишевим».
Засуджений «особливою трійкою» при ДПУ 26 лютого 1934 р. на п'ять років позбавлення волі у «виправно-трудових таборах, без обмеження в правах». 7 січня 1936 р. він утік із табору. Але був впійманий і засуджений табірним судом додатково до основного строку ще на три роки. Іван Ткачук — один із небагатьох сталінських бранців, хто пережив усі концтабірні тортури. Після Великої Вітчизняної війни тяжко хворим повернувся на Україну і оселився у Львові. Пробував продовжувати літературну творчість, працював над романом «Розбиті кордони», але не встиг його завершити, бо помер 9 жовтня 1948 р.
17 квітня 1957 р. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР ухвалила: «Постанову судової Трійки при Колегії ДПУ УРСР від 26.11.1934 року щодо Ткачука Івана Васильовича скасувати, а справу щодо нього переведенням закрити за відсутністю в його діях складу злочину».
Іван Ткачук реабілітований після смерті.
Источник: ukrlife.org
