Ткачук Иван Васильевич (1891)

Дата рождения: 1891 г.
Место рождения: Украина, с. Пьядики, Прикарпатье
Пол: мужчина
Национальность: украинец
Социальное происхождение: из крестьян
Образование: среднее
Профессия / место работы: писатель, прозаик, редактор ряда газет и журналов
Место проживания: Украина, г. Харьков
Партийность: б/п

Дата смерти: 1948 г.

Мера пресечения: арестован
Дата ареста: 7 декабря 1933 г.
Осуждение: 26 февраля 1934 г.
Осудивший орган: ОСО при ГПУ
Приговор: 5 лет ТИЛ и 3 г. за побег, освобожден 1939
Дата реабилитации: 17 апреля 1957 г.

Источники данных: БД "Жертвы политического террора в СССР"; База данных о жертвах репрессий Харьковской обл. (Украина)
Примечание: Бежал из лагеря _07.01.1936_, был пойман и приговорен лагерным судом еще к 3 годам. Вернулся на Украину после Великой отечественной войны тяжело больным и поселился во Львове.

Биография

Ткачук Іван Васильович народився 25 вересня 1891 р. в прикарпатському селі П'ядики неподалік Коломиї. Навчався в Коломийській гімназії. Під час революційної хурделиці брав участь у поході Радянської Армії на західноукраїнські землі.

Оселившись після громадянської війни в Харкові, працював редактором ряду газет і журналів, писав оповідання, повісті. Окремими книжками вийшли збірки оповідань та нарисів «Помста» (1927), «Смерекові шуми» (1929), «Безробітний», «На вкраденій землі», «Незакінчений лист», «Українці за океаном» (1930), «Над Збручем», «Страйк» (1931), в яких повідано про життя трудового люду Західної України. Належав до літературної організації «Західна Україна». Як письменник тяжів до публіцистичної загостреності художньої оповіді. Заарештований органами ДПУ 7 грудня 1933 р. в Харкові. Звинувачення йому було пред'явлене традиційне для тих днів: приналежність до Української військової організації. А конкретніше: «займався підготовкою кадрів для УВО, а також взяв на себе безпосереднє завдання по підготовці теракту над Постишевим».

Засуджений «особливою трійкою» при ДПУ 26 лютого 1934 р. на п'ять років позбавлення волі у «виправно-трудових таборах, без обмеження в правах». 7 січня 1936 р. він утік із табору. Але був впійманий і засуджений табірним судом додатково до основного строку ще на три роки. Іван Ткачук — один із небагатьох сталінських бранців, хто пережив усі концтабірні тортури. Після Великої Вітчизняної війни тяжко хворим повернувся на Україну і оселився у Львові. Пробував продовжувати літературну творчість, працював над романом «Розбиті кордони», але не встиг його завершити, бо помер 9 жовтня 1948 р.

17 квітня 1957 р. Судова колегія в кримінальних справах Верховного Суду УРСР ухвалила: «Постанову судової Трійки при Колегії ДПУ УРСР від 26.11.1934 року щодо Ткачука Івана Васильовича скасувати, а справу щодо нього переведенням закрити за відсутністю в його діях складу злочину».

Іван Ткачук реабілітований після смерті.

Источник: ukrlife.org